«на віки вічні» чи «на віки віків»?
У
богослужбових книгах УГКЦ в останні десятиліття зустрічаємо 2 варіанти
перекладу грецького виразу «εἰς τοὺς αἰῶνας τῶν αἰώνων»:
«на віки вічні» і «на віки віків».
Останнім часом, однак, щораз то більше поширюється варіант «на віки вічні».
Такий переклад викликає щонайменше 5
застережень:
1.
Як це пояснити з точки зору звичайної філософської логіки? Якщо один вік є
вічним, безконечним, то коли після нього мав би настати наступний вічний вік,
адже той перший вік ніколи не закінчується? Виходить, що ці «вічні віки» мали
би існувати якось одночасно паралельно? А це уже щось нагадує єресь гностицизму
перших століть християнства; гностики навчали про пари еонів, які, нібито,
паралельно існують.
2.
Як це пояснити з богословської точки зору? Новий Завіт навчає про 2 віки: «вік
цей»[1]
і «вік будучий»[2].
По-грецьки «цей» передається
вказівним артиклем або ж додатком «νῦν», а «будучий» – «ἐκεῖνος,
μέλλοντας, ἐρχόμενος». Саме таке біблійне богослов’я
виражено у Символі віри: «Προσδοκῶ ἀνάστασιν νεκρῶν. Καὶ ζωήν τοῦ μέλλοντος αἰῶνος. Ἀμήν» (Очікую
воскресення мертвих і життя будучого віку. Амінь).
3. Як це погодити із свято-отцівською
традицією? Наприклад, у Василія Великого, Бесіди
на Шестоднев читаємо: «Бо за нашим вченням відомий і той невечірній день, який не
має наступництва і є нескінченний, який у Псалмоспівця найменовано восьмим (Пс.
6:1), бо він є поза цим седмичним часом. Тому чи назвеш його днем чи віком,
висловиш одне й те ж поняття; чи скажеш, що це день або що це стан, завжди
він один, а не багато; чи найменуеш його віком, він буде єдиний, а не
множинний»[3].
4.
Спроба пояснити цю фразу можливостями перекладу грецького родового відмінку,
здається, також невдала, бо вислів «εἰς τοὺς αἰῶνας τῶν αἰώνων» первісно походить з єврейської, а не
з грецької. А у єврейському оригіналі вирази «εἰς τὸν αἰῶνα», «εἰς τοὺς αἰῶνας» і їм подібні здебільшого мають «ôlām», «ôlāmîm»
(вічність, eternity)[4].
До єврейських виразів «цар царів» (найвищий
цар), «пісня пісень» (найкраща пісня)
ніхто не застосовує правила грецького родового відмінку, бо ми б отримали
абсурдні переклади на кшталт: «царський цар», «пісенна пісня».
5.
Варто порівняти з іншими перекладами. У грецькій тут не стоїть прикметник «αἰώνιος» (вічний), але вираз «εἰς
τοὺς αἰῶνας τῶν αἰώνων». По-латині:
in saecula saeculorum, по-слов’янськи:
во віки віков, по-польськи:
na wieki wieków,
по-італійськи: nei secoli dei secoli, по-французьки: dans les
siècles des siècles і т.д.
Пропонуємо
вилучити з богослужбового вжитку і з катехизму фразу «на віки вічні», замінивши
її «на віки віків».
Ієрм. Онуфрій (Олег Кіндратишин)
Святоуспенська Унівська Лавра
[1] Мт 12,32;
13,22-49; 24,3; 28,20; Лк 20,34; Рм 12,2; 1Кр 1,20; 2,6, 8; 3,18; 10,11; 2Кр
4,4; Гл 1,4; Еф 1,21; 2,2; 1Тм 6,17; Тит 2,12
[3] Святитель
Василий Великий Беседы на Шестоднев.
Беседа 2. О том, что земля была невидима
и неустроена.
[4] Вираз
«εἰς τοὺς αἰῶνας τῶν αἰώνων» зустрічаємо
18 разів у Новому і 3 рази у Старому Завіті.
НЗ: Гал 1,5, Фил 4,20, 1Тим 1,17, 2Тим 4,18, Євр 13,21, 1Пет 4,11, Од 1,6; 1,18; 4,9; 4,10; 5,13; 7,12;
10,6; 11,15; 15,7; 19,3; 20,10; 22,5; СЗ: Тов
14,15, 4Мак 18,24 (апокриф
у додатку до LXX), Пс 83,5
(згідно LXX). Оскільки Тов
14,15, 4Мак 18,24 не існує
по-єврейськи, а Пс 83,5 перекладено
довільно, то грецький текст виводимо з таких виразів як «εἰς τὸν αἰῶνα», «εἰς τοὺς αἰῶνας» і подібних: Бт 3,22 і багато ін.
