Конференція: Актуальні питання сучасного літургійного благочестя УГКЦ

Патріарша літургійна комісія УГКЦ

та

Кафедра літургійних наук ФБФ УКУ

запрошують на науково-практичну конференцію

Актуальні питання 

сучасного літургійного благочестя УГКЦ

яка відбудеться у Світлий Четвер 20 квітня 2017 року

у конференцзалі Філософсько-богословського факультету УКУ 

(м.Львів, вул. Хуторівка 35а)  

початок конференції о 10:00

у конференції візьмуть участь 

М. Гаврилів, Молитва церкви і її вірних: паралельні світи?
В.Рудейко, Дублювання літургійних структур і текстів.
М.Тимо, Літургійна катехиза і просвітництво в УГКЦ.
П.Рак, Успіхи впровадження літургійних канонів права УГКЦ на одній львівській парохії.
В.Стефанишин, Що служать в храмах Львова?
Л.Михайлович, Перспективи літургійного співу в УГКЦ?
О.Павлишин, Питання синхронізації літургійного та астрономічного календаря? 

Інтерв'ю владики Венедикта

ІНТЕРВ’Ю владики Венедикта, єпископа-помічника Львівського, сайту Паризької єпархії 

Літургійний семінар в Шевтонському монастирі зібрав духовенство та мирян єпархії

З 30 січня по 1 лютого в Шевтонському монастирі (Бельгія) відбувався IV літургійний семінар Паризької єпархії святого Володимира Великого, у якому взяли участь священики та миряни з усіх п’яти країн єпархії та запрошені доповідач і учасники з України, США та Австрії.

 

Особливим духовним моментом та прикладом єпископського братерства стала участь в семінарі та соборі єпархії, що слідував за ним, владики Венедикта Алексійчука, єпископа-помічника Львівської архиєпархії. Його проповіді, доповіді та науки стали для багатьох учасників семінару важливою духовною поживою.

Продовження тут:

 

https://ugcc.fr/news/lyturhyjnyj-semynar-v-shevtonskomu-monastyry-zybrav-duhovenstvo-ta-myryan-yeparhyyi/ 

ШКОЛА ЛІТУРГІЙНОГО СПІВУ

ШКОЛА ЛІТУРГІЙНОГО СПІВУ

з свящ.Русланом Грехом

Воскресна служба восьми гласів

Глас 1: Тропар, 
Глас 2: Тропар, 
Глас 3: Тропар, Кондак
Глас 4: Тропар, Кондак
Глас 5: Тропар,
Глас 6: Тропар, Кондак
Глас 7: Тропар,
Глас 8: Тропар, Кондак

Догмати вечірні

Глас 7

Стихири

Стихира свята Благовіщення

Ірмоси Великого канону св.Андрея Критського

Ірмос 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, повний канон
Прокімен "Не отврати лица Твоєго"
Да ісправится молитва моя: о.Руслан Грех, галицький напів 
Плоттю заснув

Ченці унівської лаври

Світе тихий: галицький напів
Достойно і праведно єсть

Передання

Озвучення тиші

Благослови, душе моя (львівський ірмолой 1904)
На ріці вавилонстій (унівський ірмолой xvii ст.)
Догмат, глас 3 (львівський ірмолой 1904)
Кондак архистратигу Михаїлу (самбірський ірмолой xvii ст.)
Стихира св.Антонію (львівщина xvii ст.)
Стихира литії Успіння Богородиці (глас 1)
Стихира литії Успіння Богородиці (глас 2)
Стихира литії Успіння Богородиці (глас 3)

"Тебе оспівуємо"

  Однією з важливих причин "непопулярності" в Церкві таких богослужінь як вечірня чи утреня є спосіб їхнього виконання. Зараз маю на увазі дуже поширену в нас практику "дякування" (з наголосом на "а") більшості богослужінь. 
 Часто зустрічаюся з формулюванням: "дяк забезпечує спів".  
  Так от, спів то він може забезпечити і я дуже добре розумію чому так є на наших парафіях. Однак, якщо ми прагнемо поглиблювати нашу літургійну свідомість, стараємося жити богослужінням і хочемо більш свідомої участі вірних у ньому, то треба думати про подальші кроки.

    Підказка якими ці кроки мали б бути, знаходиться в самих літургійних текстах і структурі богослужінь. Абсолютна більшість наших літургійних піснеспівів є спільнотного, соборного характеру.

“Все в Премудрості сотворив Ти” (враження від Школи літургійного співу)

Максим Тимо розповідає про школу літургійного співу (читати тут)

Презентація нотного видання "Стихирар"

14 жовтня у стінах Львівської Духовної Семнарії відбулася презентація нотного видання літургійних піснеспівів "Стихирар", в якому зібрані важливі святкові піснеспіви цілого літургійного року. Уклав цю книгу єромонах Лука Михайлович у Лаврі Святого Йоана Хрестителя студійського уставу у Львові. 

Коли я вперше побачив друкований примірник "Стихираря" в руках о. Луки в храмі, то відчитав це символічно. В руках і в храмі. Це найважливіше, що треба знати про цю книгу. 
Адже вона не є просто виданням пам'ятки давньої української церковної музики. Книга одночасно є і солідним науковим доробком, і літургійним збірником. 
Для мене цей "Стихирар" є свідченням. 
Найперше - любові автора до церковного богослужіння і літургійного співу. Ієромонах Лука цілком свідомо (і справедливо) не трактує літургійні наспіви як якусь давню, забуту традицію, а відкриває її по-новому.
Давні напіви - це дуже умовний термін. Давнім є щось до того моменту, поки хтось до нього не діткнеться з любов'ю, зацікавленням і увагою. І в момент цього дотику відбувається диво - давні, відділені від нас в часі тексти чи піснеспіви знову набувають актуальності.