ПІСНЕСПІВИ РІЗДВА ХРИСТОВОГО

У розділ "Літургійна музика" додано тексти кількох стихир Передсвяття Різдва Христового.

Період літургійного року, який передує святу Христового Різдва, має особливий колорит, зумовлений особливими богослужбовими піснеспівами. Починаючи від свята Входу в Храм Пресвятої Богородиці у богослужіння добового кола, зокрема вечірні та утрені, поступово входять передріздвяні стихири, які говорять про наближення великого таїнства - земного народження Сина Божого.

У літургійних пісенних джерелах нашої Церкви - рукописних ірмологіонах 17-18 ст. - знаходимо особливі наспіви для кількох таких самогласних стихир. Однією з них є стихира 6-го гласу "Вертепе, красуйся", яку співають на вході під час великої вечірні з литією на свято свт. Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, а також на вечірні Неділі перед Різдвом - св. Отців. 

Інший піснеспів - "Се время приближися спасенія нашего" - стихира 2-го гласу, яка співається на вечірні у Навечер’я Різдва.
А у сам день Різдва Христового на литії співають чудесний піснеспів "Ликуют ангели".
Стихира 6-го гласу "Слава во вишніх Богу" є одним із центральних піснеспівів утрені свята. 
Святкова Різдвяна стихира Входу великої вечірні з Літургією св. Василія Великого "Августу єдиноначальствующу на земли"

ДОГМАТИ ВОСЬМИ ГЛАСІВ

У розділ "Літургійна музика" додано тексти догматів восьми гласів в адаптації Андрія Протопсалта.

Догмати - богородичні піснеспіви, названі так Йоаном Дамаскином (+745 г.), який, згідно із переданням, є їх творцем. У них разом із похвалою Божої Матері викладено догматичне вчення про особу Ісуса Христа, передусім про Його Воплочення та поєднання у Ньому двох природ - людської і божественної. Догмати є частиною служб Октоїха. Їх співають наприкінці стихир на “Господи воззвах” (на “... і нині”):
а) у воскресні дні;

б) на богослужіннях свят з великим славослов’ям;
в) у п’ятниці в день віддання чергового гласу.

Ієрейський молитвослов українською мовою з 1933 р.Б.

У розділ літургійні джерела додано один із перших перекладів ієрейського молитвослова в УГКЦ. Переклад був зроблений о.Ярославом Левицьким.
Ярослав Левицький (1878 - 1961) - український греко-католицький священик, церковний діяч і публіцист; доктор богослов'я, професор, а 1934/35 і 35/36 навчальних роках - декан Теологічного виділу Богословської Академії у м. Львові; редагував часописи «Нова Рада», «Нива», «Основа».

З під його пера вийшло ряд публікацій: «Перші українські проповідники і їх твори», «Теорія церковної вимови (Гомілетика)», книжки, брошури і статті на суспільно-релігійну та політичну тематику. Перекладав Святе Письмо Нового Завіту.

 

Міжнародна наукова конференція «Аd fontes liturgicos»

25-26 жовтня у Прешові (Словаччина) відбулась щорічна конференція «Аd fontes liturgicos», у якій взяли участь викладачі філософсько-богословського факультету УКУ, зокрема д-р Михайло Петрович, д-р Ігор Василишин, о. д-р Василь Рудейко та ліц. Максим Тимо.

Це вже третя жовтнева конференція, яку спільно організовують Папський університет Івана Павла ІІ у Кракові, Український католицький університет та греко-католицький богословський факультет Прешовського університету.

Вужча тема цьогорічної конференції «Літургійний рух як наслідок повернення до джерел» заохотила науковців до дослідження і представлення літургійних рухів у Польщі, Словаччині та Україні, здебільшого у період, який передував ІІ Ватиканському соборові, та коротко після нього. Особливо цікавим був досвід порівняння критеріїв літургійного оновлення та методів його впровадження у контексті східної (Словаччина, Україна) та західної (Польща) літургійних традицій.

Конференція "Джерела сучасного літургійного життя УГКЦ"

Патріарша літургійна комісія провела науково-практичну конференцію, присвячену статусу нормативних літургійних джерел УГКЦ

У Світлий Четвер 19 квітня у приміщенні Українського Католицького Університету відбулася науково-практична конференція «Джерела сучасної літургійної традиції УГКЦ», організована Патріаршою літургійною комісією, львівською архиєпархіяльною літургійною комісією та секцією літургійного богослов’я УКУ. Ця вже традиційна для пасхального часу літургійна конференція, зібрала науковців та студентів літургійного богослов’я, як також і ширше коло зацікавлених тематикою сучасного літургійного життя УГКЦ.

Після спільної молитви Пасхальних Часів зі вступним словом до присутніх звернувся голова Патріаршої літургійної комісії владика Венедикт (Алексійчук). Він наголосив, що завданням всіх літургістів є досліджувати літургійну традицію, цінувати її та поглиблювати її розуміння передусім для практичної молитви. Зокрема владика відзначив, що «богослужбові тексти ніколи не писалися за письмовим столом; найперше вони є вираженням досвіду Бога. Богослужбова традиція ніколи не залишається сталою, вона постійно розвивається». Ряд доповідачів представили огляд та аналіз статусу, богословського значення та актуальності літургійних артикулів Берестейської Унії, Замойського та Львівського соборів.

«20 років “Молитвослова” – підсумки й перспективи»

28 квітня з нагоди 20-річчя видання україномовного Молитвослова з ініціативи Львівської архиєпархіальної літургійної комісії у співпраці з літургійною секцією кафедри Богословя УКУ відбулася науково-практична конференція «20 років «Молитвослова» - підсумки та перспективи».

У конференції взяли участь заступник голови патріаршої літургійної комісії УГКЦ +Йосафат Говера, викладачі літургійних предметів вищих богословських закладів УГКЦ, представники монастиря оо.Василіан, які долучились до видання цієї літургійної книги.

Владика Йосафат у своєму вітальному слові наголосив на особливій важливості таких літургійних видань для збереження і розвитку літургійного благочестя УГКЦ. Говорячи про відновлення літургійного благочестя УГКЦ після виходу з підпілля владика наголосив на обмеженій кількості офіційних літургійних видань і появі різноманіття літургійних традицій, що не завжди сприяло обрядовій одно згідності. Владика також закликав присутніх науковців до праці у царині літургійного богословя та традиції. Преосвящений Йосафат очолив молитву пасхальних часів, яка вібулась у каплиці св. Йоана Богослова у Богословському центрі УКУ.

про літургійні питання

8 лютого 2007 року Божого

Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства про літургійні питання

Дорогі Брати й Сестри!

1. Ми, ваші єпископи, звертаємось до вас із приводу дуже важливої проблеми. Йдеться про літургійне життя нашої Церкви. Богослуження, а особливо Свята Літургія, Служба Божа, – це наша спільна молитва, спільне прославлення Господа Бога, це молитва цілої Церкви. Чим молитва прославлення, подяки, покаяння й прохання є для кожного з нас особисто, тим є літургійна молитва для всіх нас разом зібраних у Святій Церкві. Отже, все, що стосується літургійної молитви, є дуже важливим, бо це не тільки наше приватне звернення до Бога, але спільне прославлення Єдиного у Пресвятій Тройці Господа, до якого ми, згідно з Божим Об’явленням та церковним законом, покликані та зобов’язані як церковна спільнота. У літургійній молитві, молитві Святої Церкви, Бог особливо присутній для нас – Його сотворінь, Його народу, Його дітей; а ми в такий же особливий спосіб присутні для Нього.