50 років Конституції ІІ Ватиканського Собору про богослужіння «Sacrosanctum Concilium

9 травня 2013 року у приміщенні філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету відбулася науково-практична конференція «50 років Конституції ІІ Ватиканського Собору про богослужіння «Sacrosanctum Concilium». Це вже четверта конференція, яку традиційно організовує Патріарша Літургійна Комісія УГКЦ та Кафедра богослов’я УКУ у Світлий четвер.

Учасниками конференції були працівники літургійних комісій, літургісти, викладачі, аспіранти Українського Католицького Університету. Основним завданням, яке літургісти ставили перед собою було осмислення літургійних постанов Конституції про святу літургію ІІ Ватиканського собору для східних церков, її сильні та слабкі сторони.

З привітальним словом до присутніх звернувся Голова Патріаршої Літургійної Комісії преосв.Владика Венедикт (Алексійчук). «Зараз ми переживаємо особливий час – Воскресіння Христове. Пасхальний тропар ми закінчуємо особливим приспівом – “І нам дарував життя вічне, поклоняємось його тридневному Воскресенню”. Завдяки літургії ми можемо цей досвід вічного життя пережити вже тепер. Конституція «Sacrosanctum Concilium» має на меті допомогти нам глибше розуміти Літургію Церкви та пояснювати її іншим» - зазначив Владика.

Д-р Ендрю Квінлан у намагався вказати на джерела соборового документу. Зокрема він наголосив на тому, шо більшість якщо не всі пункти Конституції про святу літургію запозичено із дособорового (1947р.) документу Mediator Dei. Особливістю богослов'я Конституції про літургію порівняно із енциклікою Пія ХІІ Mediator Dei д-р Квінлан назвав богослов'я пасхального таїнства, тоді як остання більше наголошувала центральності євхаристійної жертви.

Викладач УКУ д-р.Петро Сабат вказав на заохочення Конституції та інших пособорових документів (Кодексу канонів для східних церков та Інструкції застосування літургійних приписів Кодексу канонів для східних церков) щодо літургійного виховання. Серед проблем літургійного виховання у вищих богословських закладах УГКЦ було названо відсутність однозгідності у змісті та структурах поодиноких предметів літургійного богослов’я та симфонії інших богословських предметів із вченням про літургію Церкви.

Доповідь на тему відповідності приписів Конституції про святу літургію до оновлення богослужіння візантійського обряду виголосив д-р.Ігор Василишин. Літургійні традиції Сходу та Заходу розвивались доволі незалежно і під цим оглядом пропозиіії щодо оновлення в одній літургійній традиції не можуть автоматично бути застосовані до іншої. У доповіді прозвучали також критичні зауваження щодо самого тексту Конституції.

Конкретні принципи реформи богослужінь добового кола як богословські так і практичні, висловлені у Конституції можуть бути доброю точкою початку літургійних оновлень також і у східних католицьких церквах. До такого висновку дійшов у своїй доповіді свящ.Василь Рудейко, аналізуючи пропозиції реформи богослужінь добового кола. Окрім іншого д-р.Рудейко вказав також на факт, що творцями Конституції були також знавці та вірні східних церков такі як о.Боніфатій Люкс та о.Жан Корбон. У своїй доповіді о.Василь наголосив також на необхідності відійти у наукових дослідженнях від "штучного протиставлення латинської схоластики візантійській патристиці", оскільки такий підхід є шаблонним і не дає можливості критично оцінювати цілісну літургійну спадщину Сходу та Заходу.

Дві останніх доповіді були присвячені питанню богослов'я таїнств християнської ініціації та впливові постанов собору на літургійне життя чину оо.Василіан. Зокрема у останній о.Матеєм Гаврилівом було наголошено вкладі василіанського чину у справі перекладу і поширення постанов собору, а також на позитивні зміни у свідомості цінності збереження та плекання літургійного благочестя.

Тексти доповідей, які прозвучали на цій конференції, планують опублікувати у квартальному обіжнику Патріаршої Літургійної Комісії та на веб-сторінці Кафедри богослов’я УКУ.