понеділок, 28 березня 2016 р.

Кілька питань щодо Божественної Літургії Передшеосвячених Дарів

свящ.Василь Рудейко
Кілька питань щодо Божественної Літургії Передшеосвячених Дарів

Із Служебника
Варлаама Хутинського
1211р
Час Великої Чотиридесятниці є особливим під багатьма оглядами. У традиційних християнських церквах це час переосмислення власних поглядів на своє життя й на особисте християнство. Це час приготування до найбільшого із свят усього християнського світу – свята Воскресіння Христового. Свято Воскресіння є джерелом віри християн і, водночас, сповненням їх остаточного очікування – входження у радість Воскреслого, участі вже тут і тепер у вічності Його життя.
Для літургійного життя Церкви час Великої Чотиридесятниці є, у прямому сенсі цього слова, поверненням до джерел. Принцип збереження давніх молитовних традицій саме у періоді, який передує святу Воскресіння відкрив ще на початку минулого століття німецький дослідник Антон Баумштарк.[1] Згідно із цим принципом, у часі особливих літургійних періодів, серед яких Великий піст займає чи не найголовніше місце, богослужіння зберігають більш давні молитовні структури та тексти, які у інші періоди були замінені пізнішими, інколи менш цікавими і автентичними елементами та структурами. У кожному разі постові богослужіння є ближчими до його витоків, аніж їх щоденні форми.