Однією з важливих причин "непопулярності" в Церкві таких богослужінь як
вечірня чи утреня є спосіб їхнього виконання. Зараз маю на увазі дуже
поширену в нас практику "дякування" (з наголосом на "а") більшості
богослужінь.
Часто зустрічаюся з формулюванням: "дяк забезпечує спів".
Так от, спів то він може забезпечити і я дуже добре розумію чому так є на наших парафіях. Однак, якщо ми прагнемо поглиблювати нашу літургійну свідомість, стараємося жити богослужінням і хочемо більш свідомої участі вірних у ньому, то треба думати про подальші кроки.
Часто зустрічаюся з формулюванням: "дяк забезпечує спів".
Так от, спів то він може забезпечити і я дуже добре розумію чому так є на наших парафіях. Однак, якщо ми прагнемо поглиблювати нашу літургійну свідомість, стараємося жити богослужінням і хочемо більш свідомої участі вірних у ньому, то треба думати про подальші кроки.
Підказка
якими ці кроки мали б бути, знаходиться в самих літургійних текстах і
структурі богослужінь. Абсолютна більшість наших літургійних піснеспівів
є спільнотного, соборного характеру.