вівторок, 19 липня 2022 р.

Як довершити чин хрещення в небезпеці смерті?

Як довершити чин хрещення в небезпеці смерті?

В канонах партикулярного права УГКЦ вказано, що «У надзвичайних випадках таїнство Хрещення дозволено уділяє будь який вірний християнин … Якщо уділення таїнства Хрещення відбулося в надзвичайний спосіб, то до компетенції пароха новоохрещеного належить доповнити Чин таїнства…»[1].

Доповнення чину таїнства хрещення не є перехрещенням, адже в Кодексі Канонів Східних Церков( ККСЦ) та Катехизмі УГКЦ «Христос наша Пасха» вказано, що хрещення приймають лише раз у житті[2]. За ККСЦ для підтвердження дійсності таїнства хрещення здійсненого вірним у надзвичайному випадку достатньо є одного бездоганного свідка[3], тобто «чесної людини, що користується довірою громади»[4]. Лише якщо існує слушний сумнів «дійсно або чи правосильно таїнство було уділено, і якщо цей сумнів залишається по проведенні докладної перевірки, то таїнство хрещення слід звершувати вповні …»[5].

Що ж мається на увазі в партикулярному праві під «доповненням» таїнства хрещення , яке в Катехизмі УГКЦ називається натомість «довершенням»[6] обряду хрещення, якщо під час хрещення не було повного літургійного обряду? ККСЦ і Партикулярне Право скеровують до літургійних книг та неодноразово наполягають, що таїнство хрещення потрібно звершувати «згідно з літургічними приписами Церкви свого права»[7], та «ретельно дотримуватись того, що міститься в літургічних книгах»[8].

 

Требник 2001 року

Найбільш вживаним в УГКЦ є Малий Римський требник 1952 року, що був перекладений у 1973 році українською мовою, та перевиданий з Благословення Блаженнішого Любомира у 2001 році. Це видання 2001 року має окрему рубрику: «Якщо охрещений живе, то як прийде відповідний час миропомазання, його приносять у храм. Ієрей каже «Благословенне Царство», потім єктенія, див. сторінку 33 і далі»[9].

Сторінка 33 веде на сам початок чину хрещення. Додаткові рубрики і вказівки відсутні.

Тому строго слідуючи за приписами Требника необхідно опустити чин оглашення перед хрещенням, а натомість взяти все з самого чину хрещення. В такому випадку Требник взагалі не пояснює яким чином доповнювати або довершувати хрещення, навіть не вказує на опущення хрещальної формули, тобто фактично пропонує перехрещення вірного. Невиразність припису змушує звернутись до Римського церковнословянського видання Требника, який ліг в основу видання 2001 року, або до тих видань які мають в УГКЦ офіційний статус.

Великий Римський Требник

Офіційний великий Римський требник[10] УГКЦ церковнослов'янською мовою хоч і містить вказівку як хрестити в небезпеці смерті, не зазначає як довершувати таїнство хрещення, адже розглядає лише такий варіант коли людина є охрещена і відразу миропомазана пресвітером[11]. В такому випадку існує припис, якщо охрещений залишається жити, довершити чин від того моменту який йде відразу після миропомазання, тобто від співу «Ви що в Христа хрестилися у Христа зодягнулися...».

Використовуючи аналогію можна припустити, що чин хрещення, якщо миропомазання не було звершене, як сказано в Катехизмі УГКЦ «довершується» за тою самою логікою, що і довершення чину миропомазання, тобто з того моменту який безпосередньо слідує за хрещальною формулою, а саме: псалма 31 та облечення.

 

Малий Римський Требник

Рубрики та текст в Малому Требнику 1952 року і перекладі з нього, Требнику 2001 року – ідентичні, але сторінка на яку перенаправляє церковнослов'янський требник – початок чину миропомазання, а не хрещення[12].

Тобто требник пропонує опустити все, що стосується хрещення, і відразу миропомазувати, що пояснює саму рубрику требника, в якій вказано «коли прийде час миропомазання…», а не хрещення. Бачимо, що хоч чин доповнення хрещення в Требнику 2001 року є перекладом Малого Требника 1952 року, попри те рубрика відрізняється.

 

Неузгодженість рубрик Малого Требника 1952 р. та Требника 2001 р.

Требник 2001 року не був прямо перекладений з церковнослов'янської мови, натомість, як зазначено в передмові, використовувався переклад українською мовою видання 1973 року[13]. У Требнику 1973 року рубрика, що стосується хрещення в небезпеці смерті, ідентична з виданням 2001 року. Тобто після слів «Якщо охрещений живе, то, як прийде відповідний час миропомазання, його приносять у храм. Ієрей каже: «Благословенне Царство», потім єктенія, див. сторінку …» пропонується перехід на сторінку 34, яка є початком чину хрещення.

Зауважмо, що чин миропомазання в требнику 1973 р. знаходиться на сторінці 43, натомість початок чину хрещення на сторінці 34. Тому, найвірогідніше, причиною рубрикальних змін в порівнянні з церковнослов'янським прототипом 1952 року, в українському перекладі, стала технічна друкарська помилка яка полягала в переставлені цифр 4 і 3 місцями, а тому замість сторінки 43 рубрика перенаправляє на сторінку 34. Цю помилку вже і відтворили у виданні 2001 року.

Варто зазначити, що, до прикладу, в англійському перекладі «Малого Требнику» 1983 року сторінка переходу вказана правильно. Більш того, в порівнянні з церковно-слов'янським оригіналом зроблено уточнення, що доповнюючи чин хрещення необхідно після «Благословенне Царство» брати єктенію миропомазання, що виключає можливість подвійної інтерпретації.

 

Як довершити чин хрещення?

Строго слідуючи рубрикам Малого Требника, приписам Кодексу Канонів Східних Церков та Партикулярному Праву УГКЦ, доповненням[14] чину хрещення є лише миропомазання. Враховуючи, що Катехизм УГКЦ говорить про довершення чину хрещення і миропомазання, можливим є варіант який запропонований в Великому Римському Требнику, по аналогії з довершенням чину миропомазання, тобто – довершення чину хрещення від моменту після хрещальної формули.



[3] ККСЦ, 691.

[4] М.Димид, “Учительське служіння Церкви та святі таїнства. Канонічне право ІІІ”, Свічадо, Львів. 2008 с 66.

[5] ККСЦ, 672 – § 2.

[6] Катехизм, §423.

[7] ККСЦ, 683.

[8] ККСЦ, 674. Партикулярне право Канон 81, § 4.

[9] Требник, (Львів, 2001) с. 50.

[10] Розпорядження глави і отця УГКЦ про офіційні літургійні видання. Вих. ВА 14/100 20.02.14. див : https://drive.google.com/file/d/0B4vzPDufLbhubThIZVlhUnRnZmM/view.

[11] Требник, Перша Частина, (Рим, 1945), с.53-54.

[12] Малий Требник, (Рим, 1952) с .71.

[13] Малий Требник (Рим, 1973).

[14] Партикулярне право говорить про доповнення хрещення. Під терміном “доповнення” римо-католицькі документи розуміють миропомазання. Див, наприклад: Катехизм Католицької Церкви, 1285.

Немає коментарів:

Дописати коментар