СВ. КОНГРЕГАЦІЯ
для Східньої Церкви Рим,
10. вересня 1941.
Ч. прот.
1219/28.
ІІ. ОБІЖНИК
ДО УКРАЇНСЬКИХ ОРДИНАРІЇВ.
(Укр.
переклад присланий з Риму).
В залученні до оцього письма, маю честь переслати Вашій
Ексцеленції перші примірники літургійних книжок для Українців, напечатаних
старанням Св. Конгрегації для Східньої Церкви та обіжник до Епархїяльних
Епископів і Апостольських Ексархів, виданий цією ж Конгрегацією.
В літургійному обученні молоді треба відтепер придержуватися
виключно рубрик, що містяться в цих книжках. Зрештою ці рубрики є ті самі, що в
грецькому Евхологіоні Венедикта XIV., з деякими тільки поясненнями й узглядненням
української традиції, подекуди старшої, чи то в тексті, чи в рубриках, —
традиції, що була скрупулятно заховувана.
Відносно цього вважаю корисним звернути увагу Вашої Ексцеленції
на деякі точки, що могли б спричинити сумніви. І так:
І. В новому виданні Служебника не говориться зовсім про тую
форму приватної відправи Служби Божої, що зветься „Читана Служба Божа”, бо у
властивому обряді нема розріжнення між торжественною а приватною Службою Божою.
Церемонії є ті самі і мають бути всі заховані, навіть тоді, коли священик
відправляє сам без диякона; тільки що в цьому випадку церемонії відбуваються без
торжественности.
Вісім точок, відносно приватної або неторжественної Служби
Божої, названої „читана”, які є заподані в повному Служебнику, Львів 1905,
треба поясняти ось так:
1) Перша
точка є цілком знесена, бо священик, замість відправляти Проскомидію в
захристії, має відправляти її при трапезі Предложення і перенести опісля Дари з
трепези Предложення на Престіл, як це приписано в одобреному Служебнику.
Заховання цього правила є неможливе при бічних Престолах припертих до стіни
тому, що вони спиняють цілком належне виконання прочих церемоній. На майбутнє
не треба більше ставити подібних вівтарів і, оскільки це можливе, не
користуватися ними. Існуючі можна толерувати, але треба приставити по лівій
стороні таких престолів столик, на якому можна би відправити Проскомидію. Якщо це
було б зовсім неможливим, треба відправляти Проскомидію на лівій стороні
Престоли.
2) Друга
точка, що відноситься до положення Служебника остає незміненою, але замість підставки
треба уживати малої подушки, як це є також правдивим римським звичаєм.
3) Уживання
кадила поручається, але не є обов’язковим, передовсім, якщо мова про Служби
Божі цілком приватні, без участи якогось гуртка вірних.
4) Малий
Вхід з Євангелієм треба виконувати, обходячи навкола Престіл, як це приписано в
Служебнику. Якщо положення Престоли не дозволяє на це, можна толерувати
дотеперішній звичай: але на кожний випадок, священик має сходити зі ступення Престола.
5) П’ята
точка остає в силі: церемонія горного сідалища не відбувається.
6) Євангеліє
читається завсіди з Царських Воріт, при чім священик звернений до народу. Якщо
вівтар спертий о стіну, священик просто звертається до народу.
7) Великий
Вхід треба виконувати по припису Служебника, тільки, якщо Престіл є спертий о
стіну, священик, держачи чашу в правій руці а дискос у лівій, робить півкруг
від (проскомидійного) столика до Престоли, виголошуючи голосно формулу.
8) Для
відмовлення молитви, знаної під ім’ям „заамвонної”, священик повинен вийти з
Царських Воріт і читати її посередині хору. На кінцеве благословлення і
„отпуст” виходить він перед Царські Ворота, як це приписане в Служебнику.
Якщо Престіл є спертий до стіни, священик сходить зі
ступеня, щоби відмовити заамвонну молитву і обертається до народу, щоб дати
кінцеве благословення та „отпуст”.
Церемонії, іцо їх не подано в рубриках Служебника, будуть
означені в „Типиконі” (церемоніяльнику), який опрацьовується.
Чтець або служачий не може находитися в Святилищі, але поза
ним, хіба, що його приявність в Святилищі є конечністю для обслуги священика:
тоді входить туди завсіди бічними воротами. Може стояти по правій, або по лівій
стороні, бо заступає один або другий з двох хорів.
II. Друге важне питання
відноситься до сослуження:
Характер обряду вимагає, щоб не множити приватних Служб
Божих, як цього не вимагає "користь народу, але, щоб священики
радше сослужили при одному й тому самому Престолі. Начальствуючий виконує всі
церемонії, благословить, і т. д.: Прочі стоять з боку Престола, кожний зі своєю
книжечкою в руці, і виголошують по черзі дияконські єктенії. Коли виголошується
дияконську єктенію, вистарчає, щоб прочі, включно з Начальствуючим, її слухали;
в тім часі вони повинні відмовляти відповідну священичу молитву. Обов’язкові
священичі молитви, на які натякає Венедикт ХІV. в своїй Конституції „Demandatum” з 24. XII. 1743. р. точка 9а, є: Для Архієрейської
Служби Божої молитва Трисвятого і слідуючі аж до молитви благодарення включно,
а для інших Служб Божих молитви першого антифона аж до молитви благодарення
включно.
Прочі молитви відчитує Начальствуючий: але сослужачі не
сміють скидати святих риз перед отпустом. В „Demandatum” є все таки уступ, що вимагає пояснення. В точці
десятій (Т. 10.) має Венедикт ХІV.
на думці виключно побічні намірення, — для яких в обряді Проскомидії кладеться
тільки одну частицю, а не властиві головні намірення. Відносно цих останніх —
то їм можна задоситьучинити або Службою Божою відправлюваною одним тільки
священиком, або Службою Божою в сослуженні. Апостольський Престіл ніколи не
робив розріжнення між одною а другою, і така є практика священиків
візантійського обряду. Якщо вірні бажають собі, щоби намірена ними Служба Божа
була відправлена тільки одним священиком, повинні це заявити, і можна вимагати
більшої стипендії. Таке є правдиве пояснення т. 10. „Demandatum”. Поручається уживати радше
дискосів східньої форми, чи то з підставою, чи без підстави, але з заглубленням,
бо латинський дискос є небезпечний по причині великого числа частиць. Треба знести
звичай т. зв. „сушених агнців”:
Евхаристійний хліб має бути краяний за кожним разом зі всіми
церемоніями проскомидії, уживаючи до того літургійного копія. Той сам хліб може
служити для більше Служб Божих: зберігання його є легке. Також в Римі можна
його набути у монахинь св. Йосифа при вія Льоцґара ч. 6, якщо не
приготовляється його дома. Ці пояснення мають на цілі облегчити уживання нового
Служебника: Інші точки, що могли б давати основу до сумнівів, будуть пояснені в
„Типиконі” (в церемоніяльнику).
Користаю з
нагоди, щоб запевнити про глибоку пошану для Вашої Ексцелєнції.
Вашої Ексцелєнції найвірнійший
брат
Евгеній Кард. Тіссеран
Секр.
+ Ант. Арата Архіеп. Асесор.
Немає коментарів:
Дописати коментар